Дилема дикобразів і любовні відносини
Опубликованно 17.08.2018 03:30
Дилема дикобразів - це парабола, яку вперше висловив у своєму творі "Парерга і Паралипомена" (Parerga und Paralipomena) в 1851 році німецький філософ Артур Шопенгауер. У цьому творі філософ показує суть відносин між людиною і соціумом. Познайомимося ближче з ідеями Шопенгауера. "Парерга і Паралипомена"
Дилема дикобразів, або, як її ще називають, дилема їжачків, формулюється Шопенгауэром через представлений нижче розповідь.
Якось рано холодним ранком кілька їжаків опинилися на вулиці. Через деякий час їм стало холодно і вони стали наближатися один до одного, так як відчували тепло свого сусіда. В результаті цього зближення єжи зігрівалися, тому прагнули ще сильніше зблизитися. Проте в якийсь момент вони стали перебувати настільки поруч, що їх голки почали рубати один одного. Відчувши больові відчуття на своєму тілі, єжи знову стали віддалятися. Але й занадто далеко вони не могли бути, оскільки могли замерзнути від холоду. В результаті методом проб і помилок усе єжи розташувалися таким чином щодо своїх сусідів, що ним і було досить тепло, але і голки не кололи їх занадто сильно. Аналогія в любовних відносинах
Представлена в творі Шопенгауера дилема дикобразів точно відображає суть любовних відносин. Справа в тому, що людина - соціальна істота, він не може жити на самоті, тому постійно шукає того, з ким поділитися своїми думками, почуттями, турботою і любов'ю. Як тільки він знаходить таку людину, то всіма силами намагається зблизитися з ним, довіритися йому. Він відчуває, що цей чоловік робить його веселіше, щасливішими, змушує забути про багатьох проблемах, врешті-решт робить саме життя яскравішим, наповнює її змістом. Однак чим ближче він зближується з тим, хто дає йому тепло, тим більше виглядає беззахисним перед ним, а це означає, що підвищується ймовірність отримати "болючий укол шипами".
Як правило, так і буває, після низки помилок, зближуючись і віддаляючись з різними людьми, людина розуміє, що необхідно тримати деяку оптимальну дистанцію в любовних відносинах. Саме підтримання оптимальної і взаємовигідній дистанції є відповіддю на питання, в чому суть дилеми дикобразів. Дилема і реальні відносини
Якщо застосувати ідею Шопенгауера до реальних відносин, то можна сказати, що на початкових етапах формування любовних відносин саме любов, яка відображається у словах, вчинках, турботі один про одного і взаємної підтримки, є тим теплом, яке було так необхідно кожному "їжачку".
Згодом же проходить так званий "квітково-цукерковий" період, і настають суворі побутові будні, які потихеньку "з'їдають" споконвічну любов. Багато вчинки і слова з боку одного чи іншого партнера починають приносити не тільки задоволення і радість, а й біль, і розчарування, тобто відбувається така ж ситуація, як і у випадку колючих голок їжачків. Але чому люди все ж залишаються разом і прикладають зусилля, щоб зберегти свої стосунки і свій союз?
Відповідь на це питання з точки зору психології полягає в страх, який відчувають люди, залишаючись одні. Тобто первісна і обіцяє щасливе життя любов трансформується і заміщається саме страхом втратити один одного, незважаючи на те, що відносини не є ідеальними та досконалими.
Кажучи іншими словами, людина вибирає оптимальну ситуацію для себе, при якій він воліє жити з "голками" у відносинах, ніж загинути від холоду самотності. Тут доречно привести слова американського письменника Вернона Маклеллана: "В заміжжі існують деякі голки (шипи), але в самоті немає троянд взагалі". Сучасні психологічні дослідження
"Дикобрази" Шопенгауера викликали великий інтерес у сучасних психологів, які на чолі з Джоном Манером вирішили провести дослідження, задавшись питанням, як люди будують свою поведінку після того, коли вони були відкинуті в тій чи іншій мірі суспільством. Результати цього дослідження були наступними: песимістичні люди після того, як "вкололися про шипи", стають відносними аскетами, у тих же людей, які володіють оптимістичними поглядами на життя, факт їх відкидання суспільством провокує ще більше бажання зблизитися з іншими людьми.
На додаток до теми дилеми дикобразів слід сказати, що сам Артур Шопенгауер відрізнявся егоїзмом і песимізмом. У його житті важко зустріти прояви любові до інших людей. Доброзичливо він ставився тільки до тварин. Автор: Валерій Савельєв 14 Серпня, 2018
Категория: Развлечения
Дилема дикобразів і любовні відносини