Психологічна безпека освітнього середовища: визначення, умови та рекомендації
Опубликованно 23.11.2018 17:26
Психологічна безпека освітнього середовища - важливе поняття, яке останнім часом активно вивчається на всіх рівнях. Воно має велике значення для забезпечення повноцінного навчального процесу. Так що не дивно, що даною проблемою пильно займається велика кількість дослідників. Багато з них вносять свій значний вклад у її вивчення. Поняття та характеристики
Під психологічною безпекою освітньої середовища більшість дослідників розуміють захист людини від впливу несприятливих факторів, коли він знаходиться в освітньому закладі. В даний час це є вкрай важливою та гострою проблемою.
Про психологічної безпеки освітнього середовища можна говорити тільки в тому випадку, якщо вона в змозі забезпечувати збереження психіки суб'єктів педагогічного процесу. А також якщо є високі показники індексу їх захищеності від психологічного насильства і задоволеності.
У відповідності з концепцією довгострокового соціально-економічного розвитку Росії на період до 2020 року, одним із ключових результатів переходу до інноваційного соціально-орієнтованого типу економічного розвитку є розвиток освіти. Воно повинно бути орієнтоване на формування соціально-відповідальної та творчої особистості, а також людського потенціалу для громадянина. Розвиток такої особистості стає можливим виключно в умовах освітнього середовища, що відповідає всім критеріям безпеки для фізичного і психічного здоров'я, благополуччя всіх її учасників.
Якщо брати до уваги той факт, що у сучасної освітньої організації середовище є відкритою системою, у якій відображаються всі без винятку тенденції і закономірності життєдіяльності, слід визнати, що в ній спостерігаються всі характерні для сучасного російського суспільства проблеми.
Це призводить до ситуацій, що порушують безпека освітнього середовища, обмежують у потребах і права учнів. Якщо виділяти основні соціальні проблеми, які і сьогодні залишаються актуальними для нашого суспільства, особливу небезпеку становлять процеси формування особистості. Вони впливають на підростаюче покоління, надаючи безпосередній вплив на відносини між підлітками. Стан, через яке характеризується освітній простір, фіксується, в першу чергу, через відносини її учасників.
Серед основних характеристик психологічної безпеки освітнього середовища виділяють відразу кілька факторів: відсутність психологічного насильства між учасниками; задоволення потреб в особистісно-довірчому спілкуванні між усіма учасниками освітнього процесу; створення комфортної психологічної атмосфери в колективі; формування умов, що сприяють зміцненню та збереженню психічного здоров'я індивідів; профілактичні заходи щодо запобігання загроз, які можуть перешкоджати стійкому і продуктивному розвитку особистості; забезпечення розвивального характеру освітнього процесу, сприяє функціонуванню всіх його суб'єктів. Загрози
В даний час порушень у цій сфері приділяється підвищена увага. Як правило, забезпечення психологічної безпеки в освітньому середовищі не вдається здійснити через загроз, які умовно можна розділити на дві групи. Це внутрішні і зовнішні загрози.
Внутрішні (або внутрішкільні) загрози психологічної безпеки освітнього середовища можуть бути обумовлені нескладывающимися відносинами дитини зі своїми однолітками, однокласниками. На це існує багато причин, починаючи з негативного соціально-психологічного клімату в колективі, закінчуючи прямими конфліктами між учнями.
Небезпеку представляють також звичаї і традиції. Вони можуть бути небезпечні для життєдіяльності школяра (підліткове насильство, індивідуальні особливості учнів, неадекватне ставлення до подій з боку персоналу школи і вчителів). В останньому випадку мова може йти про публічне приниження, вимаганнях, нешанобливому відношенні, прояві грубості, сексуальних домаганнях.
Зовнішні загрози, як правило, мають техногенний, соціальний, природний або епідеміологічний характер.
До необхідності проведення діагностики психологічної безпеки освітнього середовища науково-педагогічне співтовариство прийшло лише наприкінці XX століття. Це відразу знайшло відображення в роботах багатьох дослідників. Оцінка психологічної безпеки освітнього середовища - важлива умова для подальшого обґрунтування програми психологічного супроводу всіх суб'єктів процесу. Особливо за умови впровадження нових і сучасних освітніх стандартів.
В даний час для діагностики психологічної безпеки освітнього середовища використовуються різні види моніторингу. Ось найпоширеніші з них: інформаційний (спрямований на спостереження за об'єктом дослідження, поширення та накопичення інформації про нього); базовий (передбачає виявлення існуючих закономірностей в освітніх процесах); проблемний (допомагає діагностувати з'являються труднощі, ризики психологічної безпеки освітнього середовища, визначати ступінь їх небезпеки); управлінський (з його допомогою дається оцінка ефективності та наслідки ефектів прийнятих рішень). Методики
Існує діагностичний інструментарій, який застосовують з цією метою. З його допомогою вироблений комплекс методик для оцінки психологічної безпеки освітнього середовища.
І зробила це Баєва Ірина Олександрівна - член-кореспондент Російської академії освіти, професор, доктор психологічних наук, яка сьогодні вважається одним з найбільших фахівців в цій сфері. В даний час вона викладає в Російському державному педагогічному університеті імені Герцена. Відзначимо, що дана оцінка проводиться з урахуванням потенційних загроз і основоположних характеристик.
Методики психологічної безпеки освітнього середовища Баевой являють собою сучасні діагностичні засоби, які відповідають необхідним показникам якості. Багато засновані на самооцінюючої діяльності. Це дозволяє залучати як експертів практично всіх учасників освітнього процесу. Вони самі можуть дати оцінку забезпечення психологічної безпеки освітнього середовища у своїй установі.
Це вчителі, педагоги-психологи, учні, соціальні педагоги, батьки та адміністрація. Наведені методики психологічної безпеки освітнього середовища Баевой сприяють різнобічному і цілісному аналізу досліджуваної проблеми. При цьому провідна роль при узагальненні результатів дослідження відводиться психолога.
Для оцінки психологічної безпеки освітнього середовища за Баевой потрібно провести діагностику шести груп учасників освітнього процесу: Серед учнів слід виявити наявність міжособистісних конфліктів та ознаки насильства у взаєминах між самими однолітками, вчителями і батьками. Велике значення для психологічної безпеки освітнього середовища школи має задоволення потреб підлітка в довірчих відносинах, його вміння мінімізувати ризики і вибудовувати безпечні відносини. Також дається оцінка показників психологічного здоров'я дитини, її емоційного самопочуття. Оцінюється статусне положення в колективі, психологічна атмосфера у класі, встановлюються особистісні ресурси неповнолітнього, які можна використовувати для змін і саморозвитку. Для цього проводяться анкетування "Викладач очима учня", опитування, наприклад, "Як справи?", "Діагностика психологічної безпеки освітнього середовища школи", "Ставлення до навчального закладу". Рисункові методики "Людина під дощем", "Що мені подобається в школі?", "Малюнок сім'ї" також допомагають виявити проблеми. За поведінкою учня варто спостерігати в різних ситуаціях, оцінити психологічну атмосферу в колективі. Серед батьків встановлюються факти міжособистісних конфліктів та насильства, а також їх задоволеність станом справ в освітній установі. Для цього проводиться тест-опитування родового відношення до психологічної безпеки середовища освітньої організації, опитувальник вимірювання батьківських установок. Вивчається психологічна атмосфера у педагогічному колективі. Оцінюється вміння конкретного вчителя регулювати і передбачати ризики, управляти ними, ставлення до учнів. Важливо виявити наявність у педагога професійної деформації, запобігти емоційне вигорання. Для цього застосовується методика "Оцінка сприйняття ризику", проводиться опитування "Психологічний клімат в педагогічному колективі", тест "чи Вмієте Ви вести здоровий спосіб життя і продуктивно працювати?". Через соціальних педагогів проводиться оцінка найближчого соціального оточення школяра, щоб виявити загрози соціального типу. Наркоманія і алкоголізм батьків, конфлікти між ними, факти насильства в сім'ї. Вивчаються мікрогрупи, з допомогою яких оцінюється залучення школяра в екстремістські і кримінальні угрупування, деструктивні релігійні секти. Для цього проводяться бесіди з самим школярем і значущими людьми з його оточення, спостерігають за його реакцією, аналізуються конкретні документи (висновки лікарів, характеристики, акти обстеження житлових умов). Важливо оцінити стиль педагогічного керівництва адміністрацією навчального закладу. Їх уміння передбачати і регулювати ризики і небезпеки, керувати ними. Застосовуються методи психолого-педагогічної експертизи навчальної середовища, проводиться тест "Стиль управління колективом". З допомогою педагогів-психологів виявляють загрози, оцінюють індекс задоволеності всіх учасників освітнього процесу, розвиненість системи психологічної допомоги. Дається оцінка відношенню школярів, батьків і педагогів до освітньої середовищі.
Такий план заходів щодо забезпечення психологічної безпеки освітнього середовища. Він дозволяє досліджувати основні характеристики та існуючі ризики. Важливо, щоб психологічна безпека освітнього середовища визначалася захищеністю учня від будь-якого прояви психологічного насильства. Психологічне здоров'я
Психологічне здоров'я є одним з основних факторів, який впливає на розвиток людини. Тільки за умови внутрішнього спокою він в змозі адекватно виконувати соціальні, вікові та культурні ролі, розвиватися протягом всього свого життя.
У школі важливо створити комфортні умови психологічної безпеки освітнього середовища, щоб учні та вчителі мали можливість задовольняти свої основні потреби. Це дозволить почувати себе захищеними, розвивати психічне здоров'я. Одним з найважливіших умов психічно здорової особистості як раз і є безпека в рамках освітньої середовища.
Основною загрозою в цьому випадку є перешкода на шляху самоактуалізації. Також загрозою вважається невизнання референтної значущості освітньої середовища її безпосередніми учасниками. Наслідком цього стають наміри покинути її або заперечити існуючі норми і цінності.
До загроз психологічної безпеки відноситься і відсутність задоволеності основними характеристиками освітнього процесу, так як в ньому містяться основні умови та можливості, призначені для особистісного розвитку. Емпіричними проявами цих проблем можуть бути емоційні конфлікти. Профілактичні заходи
Уникнути більшості цих проблем можна за допомогою ефективних профілактичних заходів. Вони здатні попередити розвиток кризових ситуацій, створити в школі творчу і доброзичливу атмосферу.
У план психологічної безпеки освітнього середовища повинен входити комплекс заходів, спрямованих на максимальне зменшення ризику розвитку кризових ситуацій, збереження здоров'я людей, ослаблення факторів розвитку посттравматичних стресових розладів.
Дані дії повинні включати в себе підготовку персоналу освітньої організації та вчителів, залучення інших служб, визначення графіка роботи антикризових бригад, виявлення потенційно небезпечних ситуацій, пов'язаних з поведінковими та емоційними проблемами, які можуть стати факторами вразливості.
Основними цілями профілактики психологічної безпеки освітнього середовища мають стати виявлення слабких сторін, які можуть призвести до формування посттравматичних стресових розладів, підвищення загальної ефективності дій антикризової бригади. Доброзичливий клімат
Одна з основних рекомендацій щодо забезпечення психологічної безпеки освітнього середовища - необхідність створення в школі сприятливого клімату. Варто розуміти, що деякі діти можуть вчитися в будь-якому середовищі, а іншим потрібна допомога у розв'язанні конфліктних ситуацій.
Практика доводить, що освітні організації ефективної превентивної системою, яка робить акцент на поведінці та навчанні учнів, забезпечують почуття відповідальності і безпеки у школярів. Основним компонентом такої системи є створення доброзичливого колективу з почуттям взаємної підтримки. Важливо навчати підлітків поведінкових і комунікативних навичок, вміти правильно себе вести в проблемних і складних ситуаціях.
В цьому випадку акцент робиться на позитивний досвід, який учні можуть отримати в навчальному і міжособистісній взаємодії. У програми зі створення в освітній установі доброзичливого клімату важливо включати тренінги з творчим підходам до вирішення різноманітних конфліктів. Точно так само, як малюки вчаться писати і читати, вони повинні вчитися спілкуватися з дорослими і однолітками, вміти вирішувати міжособистісні конфлікти мирними засобами.
Важливо створити працюючу модель психологічної безпеки освітнього середовища, в якій це буде організовано як на спеціальних заняттях, спрямованих на формування соціальних навичок, так і на спеціальних темах, включених в ряд навчальних предметів, які будуть спрямовані на вирішення конфліктів з умовою поваги позиції іншої людини.
На спеціальних заняттях учителі повинні розглядати питання ефективності спілкування, вміння підлітків справлятися зі своїми негативними емоціями, висловлювати власні почуття, розвивати навички саморегуляції і самоконтролю, керувати своєю поведінкою, вирішувати конфлікти, приймати і розуміти культурні й індивідуальні відмінності. При цьому бажано використовувати різноманітні інтерактивні форми навчання. Це можуть бути рольові ігри, групові дискусії, навчальні заняття, тренінги.
В рамках заходів щодо забезпечення психологічної безпеки освітнього середовища важливо формувати доброзичливий клімат як на рівні фізичного, так і соціального середовища. Фізична середовище має на увазі під собою організацію матеріально-технічного простору, а соціальна включає загальноприйняті правила і норми, які виробляють в батьківському, учнівському та педагогічному колективах. Серед ефективних дисциплінарних систем прості і позитивні правила, що сприяють розумінню, як вести себе в тій чи іншій ситуації. Вони повинні легко запам'ятовуватися, відповідати основним соціальним навичкам.
Ступінь впровадження подібної програми в школі безпосередньо залежить від її підтримки. Часто додаткова психологічна підготовка потрібно і вчителям. Існуючі методики дозволяють визначати групове емоційний стан, що відбивається на взаєминах, що склалися в колективі, характер ділового співробітництва, відносинах до значимих явищ навколишнього життя.
Якщо в школі формується несприятливий клімат, це відбивається на всіх його учасників, які починають відчувати почуття тривожності, депресію, зниження працездатності, втрачається емоційний зв'язок між учнями. Все це наочно свідчить про необхідність проведення заходів, спрямованих на поліпшення емоційних контактів, підвищення командного духу.
В рамках програми психологічної безпеки освітнього середовища важливо створити максимально сприятливий психологічний клімат. У зниженні рівня насильства в школі певну роль можуть зіграти загони посередників, що діють за принципом "рівні-рівним". Педагогічний колектив повинен брати участь у формуванні та навчанні "груп рівних", щоб вони ефективно застосовували свої знання при попередженні конфліктів, розв'язанні суперечок серед однолітків.
Подібні шкільні служби примирення сприяють впровадженню в життя освітньої організації системної роботи з попередження всіляких форм буллінга, а також поширенню моделей ненасильницького взаємодії між однолітками. Раннє втручання
Організовуючи безпечну психологічну середу, важливо визначити групи ризику серед школярів, які можуть проявляти схильність до суїцидів, наркотичної залежності, агресивній поведінці. Важлива роль у виявленні та підтримці таких підлітків належить шкільного психолога, у якого повинні бути можливості для повноцінного консультування та своєчасної діагностики.
В даному випадку раннє втручання у кризову ситуацію може зіграти визначальну роль. В першу чергу, визначаючи підлітків з групи ризику, слід звернути увагу на відсутність академічних інтересів, низьку успішність, надмірну ізоляцію від однолітків, виражену агресію, яка поки може проявлятися не у поведінці, а в творах і малюнках.
Також серед тривожних особливостей поведінки підлітка можуть бути неконтрольовані спалахи гніву, нетерпимість до відмінностей. Все це повинно стурбувати психолога, стати знаком, що дитині потрібна допомога і підтримка, щоб впоратися з ситуацією.
Втручання повинно ґрунтуватися на принципі "не нашкодь". Важливо розглядати агресивну поведінку підлітка в контексті існуючої у нього проблеми, уникати стереотипів, враховуючи весь комплекс форм поведінки. Висловлюючи занепокоєння і турботу про дитину, важливо не поспішати і не перестаратися, уникати помилкових інтерпретацій і поспішних висновків. Застосування спрощеного і механічного списку тривожних поведінкових ознак може тільки нашкодити неповнолітньому. Негайне втручання
При цьому в деяких ситуаціях потрібно термінове і негайне втручання. Воно необхідне, якщо в учня є чіткий і докладний план, як нанести пошкодження собі і оточуючим, особливо при наявності історії агресивної поведінки або спроб здійснення подібних загроз в минулому. Також слід вживати термінових заходів, якщо стає відомо, що у підлітка є зброя, яку він погрожує застосувати.
У цих ситуаціях керівник навчального закладу повинен бути негайно повідомлений про те, що відбувається, також в курсі повинні бути опікуни та батьки, відповідні служби і правоохоронні органи. Реакція на подібні ситуації повинна відповідати загальноприйнятій шкільній політиці та законодавству.
Знайомлячи школу, батьків і співтовариство з тривожними поведінковими ознаками, важливо розуміти, яку реакцію в даній ситуації можуть проявити учні. Адміністрація і педагоги повинні бути впевнені, що їх тривоги щодо неповнолітнього будуть мати підтримку. Для цього необхідно мати професіоналів, які зможуть при необхідності дати консультацію, як допомогти таким учням. Слід діяти у відповідності з планом, надаючи індивідуальну допомогу.
Один з центральних моментів - розуміння ролі сім'ї в емоційному, соціальному, психологічному благополуччі учня і його успішності. Отже, її слід якомога активніше включати до створення безпечного освітнього середовища. З її допомогою часто вдається скласти найбільш повну картину про дитину, виявити його сильні і слабкі сторони.
Раннє втручання виявляється недостатнім для 5-10 відсотків підлітків, що зазнають серйозні поведінкові та емоційні проблеми. З ними потрібно проводити особливу роботу. Її форма та інтенсивність безпосередньо залежать від ступеня тяжкості, природи і частоти прояву конкретної проблеми. Психологічна травма
Всі учасники освітнього процесу повинні чітко уявляти, як діяти у разі психологічної травми у підлітка. Реакція на травму може проявитися відразу або через кілька тижнів після події. Це може бути втрата довіри до дорослих, страх повторення негативного події, боязнь, що може постраждати хтось з близьких і дорогих людей.
Шокова хвиля травми часто приводить до несподіваних реакцій. Це можуть бути безпорадність, недовіра, відчай, жах, ізоляція. Надзвичайні ситуації часто відбуваються зовсім раптово, не залишаючи дитину часу на емоційну і фізичну підготовку до події. Кошти, які допомагали йому справлятися з побутовими труднощами, в даній ситуації виявляються неефективними.
У маленьких дітей після травматичної події може спостерігатися зміна режиму сну і харчування, незрозумілі болі, гіперактивність, непослух, мовні порушення, відсторонення, агресія. Дитина часто раз за разом розповідає про травматичном подію, заново переживаючи його.
У віці від 5 до 11 років додатково може з'явитися замкнутість, страх школи, труднощі при концентрації, розрив з колишніми друзями. Можуть з'являтися скарги на біль і погане самопочуття.
У підлітковому віці зростає ризик звернення до неадаптивным формам вирішення стресових ситуацій - це наркотики і алкоголь. У даних ситуаціях важливо поважати потребу школяра побути одному, коли він не хоче спілкуватися. Якщо він не може всидіти на місці, слід дати йому можливість рухатися, а коли не може спільно володіти з емоціями і страхами, допомогти йому висловити свої почуття.
Робота з переживаннями і створення максимально безпечної атмосфери допоможе у вираженні емоцій та почуттів, розумінні, що всі відчуття мають право на існування, у тому числі біль, провина, страх і самотність. Необхідно обговорювати з дітьми, що їх турбує, відстежувати, як це впливає на емоційну поведінку дитини, використовувати техніки аутотренінгу та релаксації, пам'ятати про високу ефективність активного слухання, намагаючись в першу чергу зрозуміти неповнолітнього, а не бути зрозумілим самому. Терпляче слухання дитини часто виявляється важливіше всього. План заходів
Важливо розробити і здійснювати план щодо забезпечення психологічної безпеки освітнього середовища. Він повинен в себе включати нормативно-правові заходи, спрямовані на профілактику кризових ситуацій. Важливо проводити моніторинг діяльності школи, який повинен включати в себе створення бази даних підлітків, які знаходяться в групі ризику, самообстеження шкільного середовища на предмет забезпечення максимального комфорту і безпеки, діагностика взаємин усередині шкільного колективу, ведення журналу обліку кризових випадків, їх аналіз.
У план психологічної безпеки освітнього середовища необхідно включити роботу з учнями та їх батьками. Для молодших школярів це можуть бути рольові гру "Хочу дружити", для старших хлопців – шкільні години, присвячені тому, як повідомити про кризову ситуацію або конфлікт.
Користь принесе відкриття сімейного клубу "Діти і батьки: щасливі разом" консультацій педагога-психолога з питань взаємин між дітьми і батьками, консультування дорослих по особливостям захисту прав та інтересів їхніх дітей. Автор: tgorlopeev 22 Листопада, 2018
Категория: Развлечения
Психологічна безпека освітнього середовища: визначення, умови та рекомендації